Шепетівка ( Шепетовка ) - міський форум


Если это ваш первый визит, рекомендуем почитать справку по форуму. Для размещения своих сообщений необходимо зарегистрироваться. Для просмотра сообщений выберите раздел.



Важная информация

 
Старый 03.07.2011, 13:35   #19
ZERO
Турист
 

Регистрация: 16.05.2011
Сообщений: 31
Вес репутации: 0 ZERO поки що незрозуміло
По умолчанию Відповідь: Релігійний світогляд

Однак, існує припущення, що Ольга, не
бажаючи віддавати владу синові-язичнику, довго
зловживала владою і не допускала його до Київського
столу. Тому в християнському літописанні пізнішого часу
помітні намагання виправдати Ольгу і показати її
регентшею при нібито малолітньому синові. Звідси й
намагання літописця зменшити вік Святослава. У зв’язку з
цим, доцільно нагадати, що в 970 році Святослав уже мав
повнолітніх дітей, яких відправив княжити в інші землі
Русі (Ярополка, Олега і Володимира). Якщо прийняти до
цього розрахунку 942 рік його народження, то це означало
б, що він мав цих синів, коли йому самому було 10 років.
Отже, нелогічність дати його народження в 942 році
очевидна. Достовірнішими виглядають свідчення
російського історика Татіщева, який, посилаючись на
«Розкольничий літопис», подає дату народження Святослава
920 рік. Крім того, мало хто з істориків чомусь (?)
звертає увагу на працю сучасника князя Святослава -
Візантійського імператора Костянтина Багрянородного, в
якій він ясно вказує на те, що Святослав правив у
Новгороді ще за життя його батька Ігоря Рюриковича, який
дав йому це удільне князівство: «Кораблі приходять до
Царгороду з далекої Русі, тобто з Новгорода, де сидить
Святослав, син Ігоря, князя Русі...» (Багрянородный К.
Об управлении империей.- М.: Наука, 1990). Нащадки
Володимира, будучи вже переконаними християнами, віддали
першість християнізації своєму прапрадіду, приховавши
від нас справжні події далекого минулого, затуманивши
роль князя Святослава, який всім своїм єством прагнув
зберегти Прадавню Віру Руси, об’єднуючи слов’янські
племена в могутню Слов’янську імперію. І хоча за ним в
нашій історії твердо закріпилось ім’я князя-завойовника,
чи Святослава Хороброго, але справжня постать цього
велетня нашої духовної боротьби лишилось навіки
затемненою й малозрозумілою саме через християнську
упередженість дослідників історії. Тим часом, як
сучасникам Святослава було добре зрозуміле саме
релігійне підґрунтя його війн, тому й були сили,
зацікавлені в історичних фальсифікаціях. Тому й маємо ми
нині вкрай заплутані повідомлення про життя
націоналіста-рідновіра Святослава та його
батьків-християн, які проводили свою антиетнічну
«інтернаціоналізаторську» політику ще в Х ст. Лицарське
виховання В словниках знаходимо про нього лише скупі
повідомлення. Так, Брокгауз Ф. А. і Ефрон І. А. в своєму
«Енциклопедичному словнику» (т. ХХІХ.- с.274) подають,
що Святослав Ігоревич - великий князь Київський,
народився в 942 році. Його вихователем був Асмуд, а
воєводою - Свенельд. Докладніших повідомлень про його
виховання не існує. Можна лише припускати, що
виховувався він за Звичаєвим правом того часу, причому
на міцних язичницьких традиціях. Однак, залишається
незрозумілим, чому Ольга, будучи християнкою, не могла
вплинути на зміст ідеологічного виховання сина.
Вірогідно, це було поза межами її впливу, а отже, й
дозволяє припускати, що духовним вихованням майбутнього
князя за традицією займалися волхви - представники
руського язичницького духівництва, як це було прийнято в
княжих родинах дохристиянської доби. Живучість
язичницької обрядовості, особливо пов’язаної з віковими
та становими ініціаціями (посвяченнями), засвідчується
ще й через п’ятсот років після Святослава, наприклад,
участь княжичів у жнивному обряді, як ініціація
князівського повноліття, та ін. Можемо також припускати,
що Святослав отримав міцні знання з етнічної (рідної)
релігії та стійку національну свідомість, яка й
вирізняла його слов’янське походження серед
поліетнічного суспільства Київської Русі. Про характер
Святослава Хороброго та його звички також є кілька
скупих повідомлень: «Святослав суворим життям укріпив
себе для трудів ратних, не мав ні станів, ні обозу,
харчувався кониною, м’ясом диких звірів, і сам смажив
його на вугіллях; зневажав холод і негоду північного
клімату; не знав шатра і спав під небесним склепінням:
войлок служив йому замість м’якого ложа, сідло замість
подушки.. Яким був Воєначальник, такі й воїни.»
(Карамзін. История государства российского, т.1,
ст.171). Візантійський хроніст залишив нам опис його
зовнішності. Князь був середнього зросту, широкоплечий,
з могутньою шиєю, воїн. Мав блакитні очі, довгі вуса,
гладко виголене підборіддя і голову, на якій був лише
довгий козацький чуб - ознака високого княжого
походження. Вдягнутий був у білий полотняний одяг. В
одному вусі мав золоту сережку з двома перлинами й
рубіном, що свідчило про належність його до язичницької
релігії Предків. Сережки носили за традицією й деякі
запорозькі козаки, ватажки народних повстань, які
воювали саме за національні ідеали. Навіть Тарас
Шевченко на одному автопортреті зобразив себе з сережкою
у вусі, що символізувало його належність до козацької
верстви українського народу. Перед своїми походами
Святослав, за правилами лицарської честі, посилав
грамоту з повідомленням «Іду на ви!», тобто оголошував
про початок війни. Війну проголошували за давнім
звичаєм, урочисто і через послів.
ZERO вне форума  
 

Закладки

Метки
релігійний, світогляд

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе
Вы не можете создавать новые темы
Вы не можете отвечать в темах
Вы не можете прикреплять вложения
Вы не можете редактировать свои сообщения

BB коды Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Быстрый переход


Часовой пояс GMT +3, время: 16:19.