[Небедный Йорик]

Даааа... чавелла, ну ты грузишь)))
словно с грузчиками тусишь...
что ж так мрачно все у вас?
где кураж и высший класс?

Неужели все так плохо?
каждый миг ты ждешь подвоха?
буть ты проще в самом деле!
Хватит уж сидеть на мели!

Ты проснись с утра пораньше
сядь покушай, сделай яйчи...
подтяни штаны под мышки
не забудь ты в школу книжки!

Зашнуруй на бант ботинки.
Рукавички без резинки?
Ну я знал что ты уж взрослый)))
хоть не бритый, но серьезный!

И на столько ты суровый
что весь нос твой аж бугровый!
Сразу видят его люди,
знают - скоро жарко будет!

Ждут уже речитатива
видят сразу - перспектива!
Ну а то что нос бугровый,
это так... наркоз фиговый)))

Так и день весь пролетит.
Выкинь нафиг безлимит!
Потуси часок с друзьями,
а потом займись делами...

Видишь как все просто чуви?
Можно еще глянуть movie...
И подруге позвони
сказжи просто: Извини...

[Thunder]

Потік моєї рими,
Летить за горизонт незримимий,
Хто тут хоче порцію хардкор стаффа ?
Мій світ – вулиця, моє життя – пісня, що лунає з твого мафа,
Знаєш, сьогодні розвелося багато непригодних,
Рабів своєї долі до наживи голодних,
Але в шмотках модних,
Вони не з вулиць бідних і холодних,
Вони з тих місць, де народжується зло,
Де похоть, наче блядь, забирає твій мозок,
Де все так прекрасно, що вже заїбло,
Тому вони хотять їсти гімно із золотих ложок.
Але ми, народжені щоб нести істини ідею,
Катам вчиним розправу за всіх закатованих людей,
І на кривавому полі з римою своєю,
Ми перевернемо світ, врятувавши мільйони долЕй.

[ВаДян]

Весна на вулиці скоро,
А сніг все летить, покриває моє скло .
Добре, що немає льоду на дорозі,
Я знову стою на новому порозі,
Навіть не знаю, може писати у прозі?

[IIIkinep]

Не хочу затрагивать лирику.
Ведь испорчу токо мимику.
Мурую надёжный щит из слова.
етот ритм в голове повторяеться снова.
Я выбрал свой путь,пусть и сложный.
И попробуйте докажите что он ложный.
Ведь купить респект можна зайдя в магазин.
И получить в спину плевок смотрящих из витрин.
Вы что-то строите из себя здесь.
Прийдет время ещё попросите у нас поесть.
Я пробивался к етому статусу с трудом.
Не отставил свою мечту на потом.
Вы всево добавилась нас скорей.
Ето делало нас агресивней и злей.
Но наше время когда-то прийдет.
И целясь в голову,я дам отсчёт.
в полицейских сводках будет записан мотив.
Убит так и не победив...человек примитив...в порошок превратив.
Только что был минутный епиграмм.
Следущий будет свинца грамм.

[ВаДян]

а я - як завжди, трачу папір
і пишу, ось цим і живу, повір,
якби ж я міг не писати, не був би такий,
а так ділюсь з папером,
хоч роблю його рельєфним і не пером...
Ти кажеш мріють тільки діти? Дивись який,
адже всі ми, іноді, літаємо там, де нас ніколи не було...
І ідучи по цьому, стоптаному, асфальті, загляни
у очі цих тисяч, що проходять біля нас щодня,
можливо, зустрінеш, хоча б на мить, такого ж, як ти.
Буде легше жити, цим життям...

[IIIkinep]

Будет легче жить ето возможно.
Но не в нашой стране ето точно.
Наш президент почти как король.
Смотря на нево можна подумать что троль.
Нам постояно врут наши министры.
Конечно,они же хорошие артисты.
Иза этого не хочу сидеть на троне и носить корону.
Ведь чтобы править миром надо в ТТ по патрону.
Мы просто пытаемся выжить ведя постоянный бой.
Я конечно не в доску пацан свой и не супер герой.
И как можно нагонять страх и тоску.
Сидя за монитором в одном носку.
Мы не роботы, у которых USB-порты.
Мы за свободу рифмы открываем рты.
Истерически крича ,срываю обои со стен.
Получаю удар в носороговой отсек доской взамен.
Но надеясь увидеть на обелиске свой лик.
Ломая стены и увидел солнца блик.
Он ослепил меня и крикнул – Нет.
И всё остановилось, и я вернулся назад на много лет.
Я шагая по пустыне прошел не один день.
Преследую ветра тень
Прийдя к храму, я ощутил сердца стук.
И сутки сменились вдруг.
Это был большой душевный стресс.
Но я убил страх, победил наивный интерес.
Сражаясь в душе с самим собой.
Я знал что это будет последний мой бой.
Я хотел точно знать кто я ангел или бес.
Попопаду ли в рай или под демонический пресс.
Мой призрачные корабыль заходит на причал.
А я всё караю себя за то что пол жизни промолчал.
В голове все перемешалось, но не забываю про одно.
Спасибо тебе Господи,что мой корабль не пошел на дно.
Вероятно иза этого считаю свои строки, а не монетки.
Ведь большинство из теперешних мажоров просто марионетки.
Помни жизнь дана нам только одна.
Всех с прошедшим днём Валентина.
Написав етот бред ,я не стану для вас близким…
Пожалуйста, дайте шанс перед смертью быть искренним.
Ставлю железо-бетоный блок.
Вот и кончился рифмы поток.
Что хотел то успел сказать….
Буду счастлив, если сможете себя здесь узнать.

[ВаДян]

буває таке, коли твоє серце
не стримують закони фізики
і воно виривається, струни рве...
це щось схоже до містики,
але можна пояснити...
скоріше схоже до гри,
де ти, як "Маріо", біжиш до принцеси....
у когось це стюардеси,
в когось - полюбляючі мерседеси,
медсестри та економісти...
довго перечесляти, ти головне не забувай,
що вони роб.лять нас щасливими.
ось бачиш, і посмішка виступила, не зівай,
не сиди на місці, пусто? далі йди!
Якщо зможеш так.. якщо вона не скаже "так",
не падай духом, ми - "краплі в океані",
згоден, буває на все згодні,
але ж йдемо по тонкій межі,
можна сказати, навіть, нитці...
Кожен крок може бути вирішальним,
вирішуй, щоб не був останнім...

[IIIkinep]

Пробиваюсь на вершину, принося близким боль.
Смотря назад, в глазах тех людей видна печаль.
Выйдя на пьедестал, в руках держа медаль.
Понимаеш, что один ты в этом мире ноль.
И пройдя всю дорогу сквозь ети муки.
Не будет кому протянуть даже руки.
Сердце которое заполнил цемент.
Врятли расколет воспоминаний момент.
И снова безысходность в глазах.
И снова жизненный паром потерпел крах.
И снова срываешься и бежишь в никуда.
Но, забываешь что не стареет только вода.
Ни что не остановить тебя, даже удара клинок.
Ведь кровь в твоих жилах как райский сок.
Только тот ангельский голосок….
Сделает в жизни фатальный бросок.

Ведь тот кто любит тот простит….
Даже если поступком моим был убит.

[ВаДян]

смисл, для однодумців...для незнаючих - букви...

Смислу немає, так, звичайно.
Просто набір слів, склали в текст,
Може комусь зрозуміти заважає звичай,
За яким живе, і вважає, що треба обеліск
Йому дати, а ти бачиш голку в сіні?
Розумієш? Не пусті слова. Чого ти в піні?
Розумієш, слухаючи когось з відомих
Ти ще не показуєш думок свідомих!
Треба смисл? Ну то давай прИклади!
ПриклАди тут не допоможуть.
І це не війна, просто, простіше простоти.
Скажу в відкриту, може це далеко і не суть,
але таких, як ти – тисячі. Таких, як ми – одиниці…
Повір, знаю. І це кажу не про тексти,
А про наші погляди та думки.
І не скажу, що зачепило, ні.
Просто смішно, чесно…
Ріже очі чи що? Чи для тебе пишемо?

[IIIkinep]

Мені вже немає чого після Вадима додати
Залишилось тільки цього незнайку мистецтва засміяти.
Шановні форумчани я вас запевняю це не діс.
Попередження щоб не сунув куди не треба свій ніс.
Хлопче із півночі в міховому балахоні
Ви всі як телята їдете в одній колоні.
І ніколи не зрозумієте тих слів що у мікрофоні.
Їх говорять прості хлопці які опинились у хіп-хоп полоні.
Ой я напевно перейшов на особистість
Вибачайте мене за мою безпідставну злість.
Напевно буду завершати цей лист,закриваю конверт.
А ще цінителю добавлю тобі на десерт.
Пусті слова без смислу в текстах наших.
Фрагменти життя в буквах написаних.




Шифр так і не взломали;)