Показать сообщение отдельно
18.05.2011, 00:56   #2
Andruxa
Еліта Шепетівки
 
Аватар для Andruxa
 

: 13.08.2008
: 302
Вес репутации: 38 Andruxa на шляху до кращого
Відповідь: Ховаючись за спинами дідів

Якщо переглянути коментарі в західних виданнях на тему рішення парламенту про червоні прапори, то ви не знайдете там жодних сентиментів чи розуміння із приводу напівавторитарного сьогодення України. Навпаки, дуже жорстку позицію, яка зводиться до того, що це не питання лишень політиків, а, передусім, цінностей народу, які дозволяють йому мовчазно спостерігати за поверненням тоталітарних символів.

Безсумнівно, повернення комуністичної символіки й реабілітація сталінізму – вестимуть до міжнародної ізоляції країни. Такий результат може вітатись виключно російським керівництвом, для якого перемога в Другій Світовій є одним зі стрижнів державної ідеології.

Питання: чи хочемо ми, щоб нас вважали спадкоємцями червоного терору, який був засуджений у світі?

Світ змінюється. А ми, разом з іншими пострадянськими країнами, наразі ментально застрягли ще в минулому.

Історія цивілізації – це історія конфліктів цінностей. І нам щодня треба їх обирати для себе, бо на цих цінностях ми будуємо спільну державу.

Міцні підвалини національної єдності можна закласти тільки на основі толерантної національної ідентичності.

Якщо ми перестанемо бути заручниками минулого, то, шукаючи компроміс на основі історичної правди, рано чи пізно, прийдемо до розуміння, що дати 8-9 травня можуть бути для українців святом Перемоги над нацизмом, Пам'яті й Примирення.

Тобто позиції, яка визнається європейською спільнотою демократичних держав, і яка зафіксована в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 59/26 від 22 листопада 2004 року, де головний наголос робиться саме на вшануванні пам'яті жертв війни.

Роман Сон, політичний оглядач, спеціально для УП
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/05/17/6190368/