Показать сообщение отдельно
Старый 21.06.2007, 00:01   #7
Anni
Як Валя Котик
 

Регистрация: 10.03.2007
Адрес: Шепетівка
Возраст: 40
Сообщений: 67
Вес репутации: 33 Anni поки що незрозуміло
По умолчанию

А в мене з другого курсу універу до бабок та до попів виробився імунітет.
Якось під час зимової сесії, коли в моєму житті настала чорна смуга, я відчула дуже сильну потребу зайти в церкву поставити свічку. Після екзамену йдучи в гуртожиток, зайшла, поставила свічку і сльози градом полилися. Підходить до мене молодий монах (монастир поряд і монахи цілодобово в церкві чергують) і питає як мене звати і чи не хочу я сповідатися. Я не погодилася. Він відійшов в інший куток і почав молитися. Простояла я десь більше години. І він молився. Так було три рази через день. Під кінець третього разу я зрозуміла, що всі ці дні від молився за мене. В той самий час в церкві були також "всезнающі" бабки і робили свою "роботу". Але відтоді я не звертаю на них увагу, ходжу в церкву лише тоді коли відчуваю "гостру" потребу, ставши десь неподалік, де ставлять свічки (місця де перешіпниці менше звертають увагу, бо в них очі болять від погляду на вогонь чи його відображення)
А взагалі-то якщо дозволяють умови - можна облаштувати місце з іконками та лампадкою і нікуди не ходити. Бо від того скільки ти пожертвуєш ніби-то на будівництво чи облаштування храму гріхів менше не стане і більше спокою на душі не буде.
__________________
Трави бобров хорькам на радость!



Спрячь свою душу....свяжи ее цепями....и закрой под замок....может станет легче если ты отгородишься от этого мира.....

Anni вне форума